Thursday, February 22, 2007

а взагалі... ось оригінал :)

Життя

Та осінь швидко пролетіла,

Де була радість і тепло.

Хоч сонце так уже не гріло,

а нам все було все одно…

Й зима неначе літо була.

Любов, надія, теплота…

Якусь печаль в тобі відчула…

Ти вже не той, а я ще та!

Весна прийшла. Відлига, хмари…

Депресія… німі слова…

Брудна пора порвала пари.

Кричи! Кричи!!! Вже сліз нема!

І літня радість вітром здута…

Самотність, горе і біда…

Моя душа – моя отрута!

Таке життя… мені шкода…

2 comments:

Glib Kozak said...

Песимізму у Вас леді! Пам’ятай завжди, що ти найкраща! У тебе вийде усе за, що ти не візьмешся!І якщо якісь люди критикують тебе, то знай: вони заздрять тобі, і замість того, щоб дорости до тебе. намагаються спустити тебе на свій рівень.

misty said...

Чудовий вірш...
Поетичне відобрання реальності...
**Моя душа – моя отрута!
Таке життя… мені шкода...**