Sunday, December 23, 2007

Оригінальний міні-твір на НЕоригінальну тему...

Links to this post

Перед вступом (точніше, я вже вступила того літа) - я знайшла в інтернеті конкурс. Можна було виграти ५ ००० грн. Ну я тіпа нічого не вграла :):):) але це вже нюанси. А от зараз захотілося цей віршик сюди написати. Там було обмеження - १०० слів :) і ще основне - вірш має бути оригінальним. Ну, напевно, кожен у це словл вкладає свій зміст... ну, я вважаю, він вийшов оригінальний, а тема-то не зовсім... "Яких цілей я бажаю досягти, отримавши вищу освіту?"... :):):) от яка тема - такий і віршик )))

Настане завтра… Час прийде

іти у світ, в майбутнє йти,

бо маю думку, що веде

мене до цілі, до мети.

Освіта? Це лиш перший крок

до світла, до прозрінь висот.

Вона – натхнення і урок,

це слова з ділом бутерброд.

Це сили мудрості політ,

це шанс пірнути в даль віків,

по собі залишити слід

у пам’яті грядущих днів.

Ґрунтовність знань наповнить вир

упевненості в боротьбі,

опустить волю в нашатир,

щоб я прокинулась в собі.

Крізь тіла і душі злиття

відчую серцем Правди дух.

Освіта – це нове життя,

це час і дія, вічний рух.

Мета моя – перемогти,

а ціль – Людиною зрости.

От так... може, когось надихне... )))

Tuesday, December 18, 2007

Links to this post

Ууу...
Да, правда, блог - саме те, що треба для висловлення своїх емоцій... і як же ж все одно, хто і що про це думає... за те, всі знають, що я жива, я вмію думати і роблю висновки......... брєд якийсь... карочє, СЕСІЯААА прийшла...

Wednesday, December 5, 2007

Links to this post

Слоники


Сниться Соні сон:

спить у Соні слон,

семеро слонів у Соні

сплять собі в солодкім сні.

Слон слону співає слово,

що слону сниться солома.

Слово слон слону сказав –

слон до столу сам сідав.

Сьоме слово слон сказав –

в сні у Соні слон стрибав.

Соня спить солодким сном

й слон собі спить зі слоном…

Не поетеса!

Links to this post

Я не поетеса, ні!

Просто вірші я пишу.

Хочеш, вірш складу тобі

Чи про тебе напишу:

Карі очі, мужні руки,

Твої лагідні слова,

Ніжний шепіт, тихий подих…

Я не склала це сама!

Ні! Для того, щоб писати

Вірші юні, молоді,

Треба у душі кохати,

Вірним бути. І тоді…

Ти скоріше залишися

Й поспілкуйся тет-а-тет…

Закохайся, пригорнися…

Й напиши один куплет…

Чорний механізатор...

Links to this post

А це мегашедевр моєї хворчості :):):)

Він зустрів її у друга,

Він побачив її вперше.

Вона в друга була друга,

А для нього стала перша.

Вона стала подарунком.

Друг забув її одразу.

Народились в них стосунки…

Тепер були вони разом.

Вона – ніжна та красива.

Він – жорстокий та потворний.

Вона – панночка примхлива.

Він – механізатор чорний.

Він привів її додому.

Він не знав, що їй казати.

Але знав: йому одному

За усе відповідати.

Він на неї подивився

І обдумав всі деталі –

Задля неї він родився!

Він вже знав, що буде далі!

Вона знала… Її доля –

Тупа штучна віртуальність.

В той момент перетворилась

Віртуальність на реальність.

Він узяв її на руки

І увів її у дію.

В неї почалися глюки…

Жити не було надії…

Він не знав, що важко стало

Їй іти по алгоритму.

Вона зупинилась й спала:

Збилась частота із ритму…

Він звірів. Вона кричала

Металевими устами.

Кілька днів – її не стало…

Як він бив її ногами!!!

Вона часто йому снилась.

Вона пішла вічно спати.

Вона в думці залишилась.

Перша материнська плата…

В.С.Брюховецькому...

Links to this post

Я ото згадала, як ми вітали Брюха з Днем народження... ото було харашо в ті дні... літо... сесія здана... зашибісь!!! я навіть віршик склала такий-собі символічний... от...

Він прокинувся від подиху тепла,

Що його так таємничо огортав.

Йому знов сьогодні снилася вона

Й усміхалася... чому??? Він ще не знав...

Вона знов приходить в сні і знов іде,

Залишає за собою лиш сліди.

Він не може зрозуміти, хто вона,

Та щодня її благає знов: «Прийди!»

Він готовий відавати все лиш їй,

Щоб змогти назвати Музою її,

Щоби вилився в реальність його сон,

Де він скаже їй про почуття свої...

І, о зустріч!..., що її він так чекав...

Ту, яскраво-світлу, сповнену вогнем

Він любив її завжди – він так і знав.

Переможним став останній хід конем.

Дві історії, дві долі, два життя

Тепер разом. І йому вона сама

Дала відповідь коротку, хто вона.

Ці три букви... слово... память... КМА...



от так от...